навертати

-а́ю, -а́єш, недок., наверну́ти, -верну́, -ве́рнеш, док.

1) перех., розм. Повертати в якому-небудь напрямку, розташовувати, спрямовуючи в той чи інший бік.

2) перех., перен., розм. Надавати чому-небудь іншого спрямування, іншого значення; міняти перебіг чого-небудь.

3) перех., перен. Переконуючи, умовляючи, спрямовувати, залучати до чого-небудь. || Спонукати, заохочувати до прийняття якої-небудь віри, до зміни віросповідання. На розум навертати.

4) перех., розм. Накидати, навалювати багато чого-небудь. || безос.

5) перех. Щільно притуляти або навалювати що-небудь важке.

6) неперех., розм. Те саме, що навертатися 2).

7) перех., діал. Відшкодовувати; надолужувати.

8) неперех., рідко. Те саме, що звертати 1).

9) перех., рідко. Те саме, що завертати 4).

10) перех. і неперех., розм. Перекладати, звертати провину і т. ін. на іншого.

11) перех., розм. Швидко завдавати удару; бити.

12) перех., рідко. Викликати, збуджувати що-небудь.

13) перех., діал. Посилати.

14) Їсти (з апетитом або багато).